Головна » Статті » Від проблеми - до проблеми » Творча лабораторія

Комплексна програма «ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ» на період 2009-2015 рр.

Основні положення

ХХІ століття – це постіндустріальна ера цивілізації, епоха дієвих організаційних та інформаційних технологій, епоха технологічної культури, епоха дбайливого і відповідального ставлення до довкілля та здоров’я людини. Новому періоду розвитку людства має відповідати нова філософія освіти, нові системи, нові моделі навчання.

Передумови їх створення виникли протягом половини ХХ століття, коли відбулися оформленості концепції сталого розвитку суспільства. На сьогодні теорія сталого розвитку є безальтернативною методологічною основою розробки проблем розвитку суспільства як на загально цивілізаційному, так і на національному і місцевому рівнях. По відношенню до всіх інших теорій суспільного розвитку (постіндустріального суспільства, інформаційного суспільства, суспільства освіти тощо) вона відіграє генералізуючу роль, оскільки включає в себе їх основні положення і надає їм системності у контексті визначення цілей, цінностей, пріоритетів та стратегії розвитку сучасної цивілізації. Сьогодні ми маємо ґрунтовні напрацювання, які містять теоретичне обґрунтування проблеми, а й конкретні практично спрямовані програми та проекти, серед яких особливе місце відводиться системі освіти.

В 1992 році в Ріо – де – Жанейро під час Всесвітньої зустрічі на вищому рівні було зазначено, що люди є головною турботою суспільства сталого розвитку, вони мають право на здоров’я, продуктивне життя і гармонію з природою. Перехід до сталого розвитку суспільства в документах ООН на сьогодні визначено як основну мету міжнародного співробітництва  національних урядів. При цьому освіта розглядається  як найважливіший компонент основної економічної та соціальної інфраструктури, необхідної для забезпечення сталого розвитку. Саме  освіта на професійному рівні спрямована формувати цінності, ставлення людини до себе та довкілля, стиль життя, активну життєву позицію – усе, що необхідне для забезпечення сталого майбутнього.

На Всесвітньому самміті в Йоганнесбурзі у вересні 2002року були прийняті рекомендації Генеральної Асамблеї ООН щодо розгляду питання про проголошення Десятиліття освіти для сталого розвитку (параграф 117-й Плану реалізації), а вгрудні 2002 року Генеральною Асамблеєю прийнята Резолюція «про Декаду ООН по освіті для сталого розвитку, починаючи з 1 січня 2005 року» (2005- 2014). Зобов’язання Української держави щодо переходу до сталого розвитку на національному рівні, підтверджені, зокрема, на саміті в Йоханесбурзі  2002 року, передбачають розробку як концептуально – доктринальних засад державної політики сталого розвитку у різних сферах, так і практичні програми та проекти з її реалізації. Постановою Кабінету Міністрів України за №634 затверджено Комплексну програму реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті із сталого розвитку, на 2003 - 2015 роки, складовими якої є системна перебудова вітчизняної освіти на засадах сталого розвитку. Цей процес з важливим напрямом інтеграції вітчизняної освіти до європейського освітнього простору. 19 березня 2005 року у Вільнюсі відбулася урочиста церемонія відкриття Десятиліття освіти для сталого розвитку в Європі.  Визначено, що покращення якості освіти та переорієнтація її завдань на суспільство сталого розвитку є одним із пріоритетів ЮНЕСКО та всієї світової спільноти.

Всі вказані міжнародні та вітчизняні нормативні документи орієнтують на вирішення нагальних освітянських питань, необхідних для становлення суспільства сталого розвитку. Очікується, що саме через освіту вдається забезпечити можливість участі кожної людини у вирішенні і попередження соціальних, економічних, екологічних проблем, з якими пов’язане виживання людства та становлення постіндустріального суспільства.

Рівень освіти ми маємо розглядати через її зміст. Тому що скільки громадян планети Земля, маючи не одну вищу освіту спрямували і спрямовують свої «творіння» на нищення різних масштабів та сутностей. Амбівалентність та маргінальність внутрішнього світу особистості, як результат соціалізації, мають насторожити насамперед. Важливо, що людина була залучена до процесу творення, творила умови свого життя власноручно і морально. Одним із вагомим компонентів створюваної освітою сталого розвитку духовності має стати стан внутрішній, наповнений миром, любов’ю, добром, спокоєм та спрямований на творення того таки миру, любові, добра, спокою, усіх інших цінностей позитивного характеру. Як конкретно можна цього досягати? Є закони життя і є глибинні смисли, які не підлягають раціонально – логічному осягненню – це варто збагнути. Сьогодні уже маємо достатньо методів, методик, які допомагають змінити внутрішній стан людини – це метод позитивного мислення (ґрунтується на законі Всесвіту - законі відповідності), візуалізації, самонавіювання, виписування, малюнку тощо, які спрямовані на роботу з підсвідомістю. Навчитися застосовувати ці методи та навчити учнів, студентів – першочергове завдання системи освіти.

Таким чином, основну ціль освіти для сталого розвитку у контексті системних завдань реформування вітчизняної освітньої системи доцільно визначити як сприяння становленню всесторонньо освіченої, соціально активної особистості, яка розуміє нові явища та процеси суспільного життя, володіє системою поглядів, ідейно – моральних принципів, норм поведінки, які забезпечують готовність до соціально відповідальної діяльності та неперервної освіти в швидко змінному світі. Зокрема, освіта для сталого розвитку має сприяти розповсюдженню знань про довкілля та його стан і надавати критерії, стандарти, рекомендації щодо прийняття рішень з питань охорони довкілля.

Освіта для сталого розвитку бачиться як процес навчання тому, як приймати рішення, необхідні для забезпечення довгострокового майбутнього економіки, екології, соціальної справедливості. Розвиток мислення, орієнтованого на стале майбутнє та відповідних смисложиттєвих цінностей і пріоритетів – ключова задача освіти в ХХІ столітті. У цьому відношенні освіту для сталого розвитку можна схарактеризувати як освіту, що ґрунтується на моральних принципах ноосферного суспільства і орієнтована на духовність як інтегрований результат функціонування освітньої системи.

Для реалізації означених вище завдань необхідні принципово нові методології та технології освітньої діяльності, перебудова системи освіти на засадах та принципах сталого розвитку.

Програма «Освіта для сталого розвитку» базується на таких основних положеннях:
До основних принципів, які визначають ціннісну спрямованість та зміст сталого розвитку, доцільно віднести:

  • визначення у якості пріоритетів проблему збереження людства і біосфери Землі за рахунок значного зменшення антропогенного тиску на природне середовище у і розбудова на цій основі освіти високої духовності;
  • принцип колективної відповідальності та колективного партнерства щодо вирішення глобальних проблем сучасності, побудова освіти та взаєморозуміння;
  • принцип поваги до життя інших людей, їх цінностей, образу мислення і діяльності, переконань і прагнень, побудова освіти толерантності та діалогу;
  • орієнтація на створення гуманного, рівноправного та уважного до проблем людини суспільства на основі формування освітніми засобами таких індивідуальних якостей, як самостійність, свобода, відповідальність, ініціативність, творчість тощо;
  • визнання стану духовності підростаючого покоління інтегральним показником суспільного розвитку, могутнім фактором впливу на економічний, науковий, оборонний потенціал держави;
  • освітньо-виховний заклад – основна ланка, яка має забезпечувати дитину необхідним знаннями, прищепити їй цінності суспільства сталого розвитку, навчати дитину вмінню приймати самостійні рішення щодо збереження довкілля, дотримання принципів соціальної справедливості;
  • навчально-виховний процес має здійснюватися на основі змісту  та ціннісних  орієнтирів сталого соціального розвитку, що передбачає суттєві зміни в діяльності освітніх закладів та системи управління освітою;
  • розвитку духовності та конструктивних ціннісних орієнтирів дітей сприятиме впровадження в освітньо-виховний процес сучасних новітніх технологій навчання, які опираються на вікові, індивідуальні особливості природного розвитку дитини, використовують творчу обдарованість, дитячу уяву, ігровий потенціал вихованців тощо;
  • вироблення змісту, загальних критеріїв результативності освіти для сталого розвитку здійснюється через систему науково-дослідницької, експериментальної роботи,  а також через системне узагальнення передового досвіду у цій царині.

Комплексна програма «Освіта для сталого розвитку» основною своєю метою визначає перебудову системи навчання та виховання дітей у дніпропетровській області на засадах ціннісних орієнтирів та змісту сталого розвитку, що стане фундаментом не лише для ефективного засвоєння учнями знань, вмінь і навичок з усіх предметів, а й формування духовності українського суспільства.

Завантажити весь документ

Категорія: Творча лабораторія | Додав: umni4ka (24.03.2011)
Переглядів: 1061 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]