Доповідь

Нові підходи щодо організації методичної роботи з педагогічними працівниками

Науково-практичний центр

- узагальнює передовий педагогічний досвід, координує наукову роботу педагогів і спеціалістів вузів, апробує та втілює нові вітчизняні та зарубіжні методи навчання, виховання, інноваційну діяльність школи. 

Адміністрація школи стимулює вчителів до підвищення рівня їх педагогічної майстерності, морально заохочує творчо працюючих вчителів.

За останні три роки із загальної кількості працівників закладу, що становить 44 педпрацівники, Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України нагороджено 6 членів колективу, що становить 13%, знаком «Відмінник освіти України» - 4 члени колективу, що становить 9%. Кількість вчителів зі званням «вчитель-методист» - 17, що складає 38% від загальної кількості педагогічних працівників закладу. Звання «старший вчитель» мають 11 вчителів – це 24% від загальної кількості.

У школі триває процес по оновленню змісту навчально-виховного процесу, впровадженню передових педагогічних технологій.

Науково-дослідницька та експериментальна робота вчителями школи здійснюється на шкільному, міському та обласному рівні. Школа знаходиться в експерименті «Розробка динамічної моделі школи здорового способу життя в техногенних умовах великого промислового міста». експерименті «Розробка динамічної моделі школи здорового способу життя в техногенних умовах великого промислового міста». Вчителі школи впроваджують в навчально-виховний процес новітні педагогічні технології:

Особистісно зорієнтовані технології навчання. Інтерактивні педагогічні технології:

• проектна технологія,
• технологія різнорівневого навчання,
• навчання у співпраці,
• технологія повноцінного засвоєння знань учнями,
• технологія колективного навчання,
• технологія "Портфель учня",
• нові інформаційні технології, комп'ютерні в перчу чергу, Інтернет та ін. 

У школі запроваджено вивчення комп’ютерних технологій з п’ятого класу, що забезпечує оволодіння нею учнями на рівні, який розширює можливості використання комп’ютера, як засобу досягнення навчальної цілі.

Неодноразово досвід роботи з різних напрямків вчителів школи був представлений на обласних ярмарках «Педагогічні здобутки освітян Дніпропетровщини».

Кожен педагог має власну науково-методичну проблему для самоосвітньої діяльності та підвищення кваліфікаційного рівня.

Адміністрація школи сприяє активному впровадженню у навчальний процес інноваційних педагогічних технологій, створює умови для реалізації творчого потенціалу вчителів, здійснення ними самоуправління своєю професійною діяльністю та особистим розвитком.

Середня загальноосвітня школа № 44 вирішує складні завдання, під час розв’язання яких постійно враховує інтереси учнів, їхніх батьків, громадськості, можливості педагогічного колективу, традиції, соціальне замовлення суспільства, наявність зв’язків з вищими навчальними закладами, джерела фінансування тощо.

Школа постійно перебуває в пошуку нових технологій, ідей. Шукає підтримки в науці. Її розвиток спрямований на особистісно орієнтоване та діяльнісне навчання, яке базується на засадах гуманістичної психології, співробітництва й співтворчості вчителя та учня.

Ми впроваджуємо нове, розуміючи, що це нове мислення, інша атмосфера, це суттєво вищий рівень освіти, тому це конкурсний відбір при вступі, а звідси - серйозні вимоги до кадрового, наукового-методичного забезпечення, але перед усім це новий підхід до керівництва і управління.

Вирішуючи проблеми професійного зростання колективу, адміністрація школи паралельно намагалася створити умови для роботи з обдарованими дітьми. Забезпечивши високий рівень засвоєння учнями програмового матеріалу, для подальшого задоволення інтересів та здібностей учнів, можливості особистісної самореалізації, в школі створена система науково-пошукової роботи. Основою наукової роботи учнів є діяльність шкільного наукового товариства "Думка”, яке працює в чотирьох напрямках: філологічний, фізико-математичний, історико-географічний, хіміко-біологічний. Робота в науковому товаристві дає можливість навчитися працювати з додатковою літературою, оволодіти навиками пошукової та експериментальної роботи, ставити наукову проблему та знаходити шляхи її вирішення, використовувати можливості мережі "Інтернет”. Як наслідок, маємо непогані результати участі наших учнів у предметних олімпіадах та конкурсах МАН. Учні школи щороку стають призерами міських олімпіад, 6-7 учнів призерами обласних олімпіад та конкурсів МАН. Тільки в 2008 – 2009 учасниками обласних олімпіад стали 5 учнів школи: Некрасов Роман - з географії, Ціома Олексій – з математики, Ловчикова Анастасія - з географії, Кізь Софія - з російської мови, Різдванецький Дмитро - з фізики.

Кожного року переможцями Всеукраїнській олімпіаді з географії були учні СЗШ № 44: Шпак Світлана, Некрасов Роман. В 2008 році Некрасов Роман за перемогу на Всеукраїнській олімпіаді з географії став Президентським стипендіатом.

Аналіз результатів участі учнів середньої загальноосвітньої школи № 44 в міських олімпіадах з базових дисциплін показав, що школа має такий рейтинг:

2006-2007 н.р. – 9 місце (із 43 шкіл міста);

2007-2008 н.р. – 7 місце (із 43 шкіл міста);

2008 – 2009 н.р. - 5 місце (із 43 шкіл міста).

Таким чином можна стверджувати, що запровадження інноваційних підходів до організації навчально-виховного процесу реально підтверджується здобутками наших учнів. Але є ще один показник, який сьогодні турбує нас – це вступ у вузи. Загальні цифри високі: 95 % випускників школи стають студентами вузів.

В школі формується пакет нормативно-методичного забезпечення інноваційних процесів в освіті, створюється банк даних про педагогічні технології, плануються методичні заходи щодо поширення інформації про педагогічні інновації та підготовки освітян до їх застосування.
Це відбувається під час проведення навчально-методичних тренінгів та семінарів, консультацій для педагогів, у ході роботи творчої групи вчителів, написання методичних рекомендацій, створення та апробацій комп’ютерних програм.

Середня загальноосвітня школа №44– це той соціальний інститут, що реалізує мету загальної середньої освіти, робить вирішальний внесок у формування інтелекту, самосвідомості нації, забезпечення її фізичного й духовного здоров’я

Ми чітко визначаємо загальні завдання і принципи освіти у спеціалізованій школі . У закладі панує тверде переконання, що кожен учень – це унікальна й неповторна індивідуальність. Тому пріоритет вільного розвитку особи є базовим принципом побудови освітньої системи школи.

Наша головна мета – зрозуміти кожну особистість та виявити до неї повагу.

Тому наше завдання полягає у створенні атмосфери турботи і підтримки учнів, яка сприяла б розвитку їхніх можливостей, задовольняла їхні інтелектуальні, емоційні й соціальні потреби.

Наша робота спрямована на те, щоб кожен учень міг :

• розвинути здібності критичного мислення й незалежного висловлювання;
• поповнити знання у сферах, які цікаві учневі й розкривають перед ним нові горизонти пізнання;
• розвивати спроможність приймати самостійні рішення;
• оволодівати необхідними навичками з базових та профільних предметів;
• навчити радіти навчанню й поважати освіту;
• розвинути свій емоційний інтелект;
• отримати необхідну індивідуальну педагогічну підтримку;
• розвинути самосвідомість кожного учня як самостійної особистості і як члена колективу;
• зберегти і зміцнити моральне, фізичне і психічне здоров’я вихованців
• сприяти взаємоузгодженню зовнішніх потреб та внутрішніх мотивів до саморозвитку та самореалізації всіх учасників навчально – виховного процесу.

Таким чином у школі цінується почуття незалежності, яке поєднується з відповідальністю за виконання своїх обов’язків, заохочуються індивідуальні інтереси, що сприяють загальному розвитку колективу.

Концепція розвитку школи стверджує необхідність якісного оновлення змісту освіти, забезпечення безперервного процесу становлення та розвитку гармонійної творчої особистості учня. Підготовка державі й суспільству справжнього громадянина – патріота, вихованого на кращих традиціях української народної педагогіки, здатного стати компетентним спеціалістом.

Школа бере на себе місію створення нового освітнього середовища, де панує атмосфера педагогічної творчості вчителів – однодумців, учнів і батьків.

Нове освітнє середовище передбачає й новий зміст освіти, нові технології навчання і виховання, розвиток інтелектуальних здібностей дітей, щоб вивести кожного школяра на виховання культури творчого мислення.

Реалізація місії та завдань школи здійснюється в першу чергу через роботу над експериментальним дослідженням «Розробка динамічної моделі школи здорового способу життя в техногенних умовах великого промислового міста»; залучені до науково-дослідної та експериментальної роботи за темою «Проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу»
Розробка шкільного змісту освіти, управління стратегією розвитку школи, вже не є прерогативою командної "верхівки”. Управління складною соціальною структурою, якою є сучасна школа нині неможливе без участі батьків, учнів, різноманітних верств суспільства.

Зокрема значно зросла роль колегіальних органів управління: Ради школи, Піклувальної та педагогічної ради, загальних зборів трудового колективу, батьківських зборів, учнівського самоврядування. Саме державно – громадське управління забезпечує перехід школи з режиму функціонування в режим розвитку.

Невід’ємною складовою моделі адаптивного державно - громадського управління, є технологія управління школою, що розвивається, побудована на реалізації чотирьох блоків: учитель, учень, батьки, громадське середовище.

Робота з вчителями полягає у реалізації принципу: Учитель - співучасник процесу вироблення і реалізації перспективних завдань розвитку школи.

Особистість підлеглого наша управлінська команда розглядає у двох аспектах : особистість є одночасно творцем норм та їх виконавцем, тобто визначення мети та її виконання проходить у процесі спільної діяльності керівника та підлеглих ; особистість має право на вільний вибір досягнення визначеної мети ; на індивідуальний стиль діяльності, на творчий підхід до справи.

Учитель не об’єкт, а суб’єкт управління. Суб’єкт – суб’єктна система відносин сприяє зростанню особистості педагога, з’являються особистісні мотиви до власного самовизначення, самореалізації.

Одним із методів активного залучення педагогів у процес управління, що сприяє пробудженню мотивації до професійного розвитку, вважаємо делегування повноважень адміністрації педколективу, окремим його членам.

Триває послідовний процес формування колективу однодумців, де панують організованість, погодженість, єдиний стиль відносин до учнів, батьків, єдина вимогливість, єдині педагогічні позиції всіх членів колективу до найважливіших питань життя і діяльності школи. Вчитель має право на вільний вибір засобів досягнення поставлених цілей, на індивідуальний стиль діяльності, творчий підхід до справи. Це дає можливість адміністрації школи замінити функції контролю на самоконтроль та взаємоконтроль педагогів, в тому числі за допомогою моніторингу. Працюючи над власним професійним вдосконаленням, вчителі вчаться самоменеджменту.

Мотиваційними рушійними силами процесу формування колективу однодумців є персоналізація особистісних внесків, що дає професійну наснагу вчителю; створення ситуації успіху, за якої спостерігається постійна позитивна атмосфера в навчальному закладі.

Робота з учнями побудована на використанні у викладанні нових підходів, які переносять акцент не на накопичення знань, а на формування технологій розумової праці учнів. Співпраця учителя і учнів, партнерство на уроці, спільний процес пізнання і відкриттів, постійне створення ситуації успіху – ось складові цієї технології.

Прагнемо, щоб дитина чи підліток не тільки володіли сумою знань зі шкільних предметів, але й усім досвідом демократичних відносин у суспільстві , навичками управління собою, своїм життям у колективі, вміти брати відповідальність за свою діяльність. Для цього вектор діяльності повернуто на виховання лідерських якостей у школярів, котрі слід розглядати як готовність кожного до вирішення власних задач визначення свого місця в житті, успішного розвитку і реалізації своїх нахилів і інтересів. Їх реалізація проходить, перш за все, через дитячо - юнацький рух та учнівське самоврядування.

Сьогодні учні школи є рівноправними партнерами дорослих у вирішенні найважливіших проблем її життя. Це стало можливим завдяки дієвій структурі самоврядування, яка об’єднана у Шкільну Президентську республіку.

Суттєво змінилися роль і місце батьків в освітній політиці школи. Ми бачимо сім’ю як один з найважливіших соціальних замовників освіти, активно вивчаємо позицію батьків, враховуємо її при організації спеціалізованих, поглиблених, профільних класів, додаткової освіти, формуванні варіативної складової навчального плану, виборі напрямків виховної роботи. Переконані, що освітній простір школи має бути максимально відкритим для батьків. Для цього їм надається повна інформація про суть нових технологій навчання і виховання, про зміст і перспективи розвитку школи, про проблеми і особливості розвитку дітей тощо. Продовжуються традиції батьківського педагогічного всеобучу, оновлюються зміст і форми його роботи.

Найкраще розкрився педагогічний потенціал взаємодії сім’ї і школи завдяки створенню комплексу ШКОЛА – РОДИНА – відкритого, єдиного загальноосвітнього середовища, яке об’єднує зусилля сім’ї, школи, широкого загалу на виховання національно свідомої, всебічно розвиненої особистості.

Колегіальними формами управління поряд з педрадою стали Загальношкільні збори, в яких беруть участь вчителі, учні, батьки. Плідно співпрацює з дирекцією Рада школи, Рада голів батьківських комітетів класів, Піклувальна рада та створений при ній Фонд батьківської підтримки. Колективні органи учнівського та батьківського самоврядування – дієвий засіб формування громадської думки й ефективний спосіб демократизації управління.

Важливу роль в управлінні на державно-громадських засадах відіграє взаємодія з громадським середовищем.

Педагогізація мікрорайону школи, робота за місцем проживання учнів і вчителів допомагає використати соціальне середовище для формування особистості учнів, створити єдиний виховний розвиваючий простір.

Демократичність школи в її відкритості перед громадськістю. Сучасному керівництву необхідно засвоїти Pablic realeation - мистецтво спілкування з громадськістю.

PR є один з елементів системи управлінської діяльності, спрямований на встановлення взаємовигідних гармонійних відносин між школою та громадськістю, від яких залежить успіх функціонування і розвитку загальноосвітнього навчального закладу. Поділяємо думку, що вміння подати себе з найкращого боку в умовах ринкових відносин межує з мистецтвом. Громадська думка про школу створюється шляхом реклами, публікацій у друкованих та електронних засобах масової інформації, проведення виставок, семінарів, зборів, зустрічей, презентацій, творчих звітів, свят тощо. При реалізації цих шляхів і створюється громадський резонанс на основі цілісної та відкритої інформації про себе. Тому до річного плану роботи школи вводимо пункти, що передбачають формування громадської думки, розвиток стосунків з громадськістю, встановлення оптимальних стосунків із владою, взаємодію із засобами масової інформації. Створення позитивного іміджу школи в соціальному оточенні – одна з першочергових задач управління.

Таким чином, реформування полягає в трансформації державної системи управління в державно – громадську, завдяки чому навчальний заклад набуде здатності до самоорганізації і саморозвитку.

Вся діяльність школи направлена на формування здорової, розвиненої особистості, здатної успішно адаптуватись в умовах сьогодення;

• у школі широко впроваджуються інноваційні педагогічні технології, науково-методична робота проводиться на основі проектно-цільового планування;
• ефективно застосовуються педагогічні знання у професійній діяльності учителів;
• школа бере активну участь у Всеукраїнському проекті «Школа проти СНІДу»;
• впроваджуються нові інформаційні технології у навчально-виховний процес;
• здійснюється психолого-педагогічний супровід освітньої діяльності;
• високий рейтинг навчального закладу забезпечується через:
• стабільність досягнення учнів у навчальній роботі;
• високий кваліфікаційний рівень педагогів школи;
• демократизацію управління освітнім процесом;
• залучення школярів до вивчення, збереження історико-культурної спадщини свого народу та формування громадської активності свідомого громадянина України.