У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що «в Україні має забезпечуватися прискорений, випереджальний, інноваційний розвиток освіти, а також повинні створюватися умови для розвитку, самоствердження та самореалізації особистості протягом життя». Сучасні демократичні процеси в Україні визначають зміни у меті, завданнях і методах роботи будь-яких навчальних закладів. Діяльність педагогів все більше орієнтується на відродження національ­ної гідності, якісну роботу з питань освіченості учнів на рівні кращих світових стандартів, виховання їх активної життєвої позиції.

Оскільки традиційні форми організації навчального процесу, що засновані на передаванні знань від учителя до учня, не можуть цьому сприяти, то виникла гостра необхідність змінити традиційну систему навчання на кардиналь­но нову, в основі якої лежала би компетентнісна парадигма. Педагоги звертають увагу на «навички XXI століття», що передбачає роботу з розвитку таких рис і вмінь особистості: креативність та інтелектуальна допитливість; критичність мислення; комунікативні навички; ІТ-обізнаність; навички особистісної та групової взаємодії. Ознакою сьогодення стають такі терміни, як «педагогічні технології» та «інноваційна освіта». Перед учителем стоїть важливе завдання: не тільки передавати учням певну суму знань, розвивати їхні вміння і навички, а, в першу чергу, навчити дітей застосовувати здобуте на практиці.

Все це може бути вирішено у процесі соціалізації, що визначено головною метою нового облас­ного науково-методичного проек­ту «Освітні стратегії соціалізації особистості і громадянського суспільства». Участь у цьому проекті дозволить педагогам комплексно впроваджувати інноваційні педагогічні технології розвитку компетенцій учнів, посилити своє прагнення до самовдосконалення, самоосвіти, самореалізації, накопичення свого передового педагогічного досвіду та його поширення.
Демократизація навчання неможлива без осучаснення уроку. Сучасний педагог все частіше змушений будувати свою роботу відповідно до моделі продуктив­ного пізнання (ознайомлення з ідеєю; зіставлення нового з влас­ним досвідом; реалізація бажання вдосконалювати те, що вже існує; порівняння результатів особистісного впливу). Основне завдання вчителя сучасної школи - допомогти дитині розкрити свої творчі здібності. Цьому сприяють такі види завдань для школярів: склади умову задачі сам; перетвори умову так, щоб виконувались ті чи інші вимоги.
Під час оформлення задуму здійснюється проекція важливого особистісного досвіду: знань, умінь, навичок, сподівань, бажань тощо. І тоді учень для себе відкриває: процес власної думки вимагає значно менших зусиль і витрат часу, ніж вивчення напам’ять.
Вищезгадана діяльність сприяє ефективному розвитку в кожного учня математичних здібностей, системи загальнолюдських цінностей і норм поведінки, усвідомленню особистої відповідальності та вмінню об’єднуватись з іншими членами колективу, вихованню толерантності, розвитку дивергентного мислення, здатності приймати відповідальні рішення.
Рекомендовано керівникам навчальних закладів і методичних служб зосередити свою увагу на питаннях, які можна розглянути на засіданнях методичних об’єднань, «круглих столів» тощо:

1. психологічний комфорт у навчанні як умова ефективної соціалізації учнів;
2. інноваційні системи контролю та оцінки якості знань з математики та їх вплив на формування самооцінки учнів;
3. організація проектної та науково-дослідної діяльності вчителів математики та учнів;
4. психогігієна педагогічної діяльності;
5. збереження духовного, морального та фізичного здоров’я учасників педагогічного процесу як чинник соціалізації особистості.