Змінюються мета та зміст освіти, з'являються нові засоби та технології навчання, але урок залишається головною формою навчання. Ця форма багато років і сторіч визначала обличчя школи, була її «візитною карткою». Безумовно, і сучасна школа тримається на уроці, що визначає її соціальний і педагогічний статус, роль і місце в становленні, розвитку й педагогів, і школярів. І щоб не говорили про такі потрібні та правильні ідеї, як самоосвіта, дистанційне навчання, він - учитель - завжди буде головною діючою особою на будь-якому уроці, тому що він - завжди старший, за ним знання, досвід розуміння й застосування цих знань.

Разом із тим ми всі розуміємо, що урок не може не мінятися. Тільки на уроці, як сотні років тому, зустрічаються головні учасники освітнього процесу: учитель та учень. Між ними завжди - незвіданий світ знань, протиріччя між пізнаним і ще неосвоєним, між почуттям задоволення від успіху та нелегкою працею освоєння нового, пізнання навколишнього.

Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом із ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою.

Докладніше

Личностно – ориентированный   урок, в отличии от урока традиционного, изменяет:

1. Тип взаимодействия «Учитель – Ученик», от командного стиля к сотрудничеству.
2. Ориентацию учителя в ходе урока на анализ не столько результатов, сколько процессуальной деятельности ученика.
3. Позицию ученика: от прилежного исполнения к активному творчеству.
4. Мышление учащихся – рефлексивное, то есть, нацеленное на результат.
5. Характер складывающихся на уроке отношений.

Главное в том, что учитель не только даёт знания, но и создаёт оптимальные условия для развития личности учащихся через его учебно-познавательную деятельность.

Взаємозв'язок типу і структури уроку

Тип уроку визначає особливості його структури (наявність, послідовність і взаємозв'язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші — тільки деякі.

Розглянуті структури уроків є орієнтовними. Вони передбачають варіативність залежно від віку учнів, їх підготовки, змісту навчального матеріалу, методів навчання, місця проведення уроків тощо.

У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, за основними етапами навчального процесу, за методами навчання, за способами організації навчальної діяльності учнів.

Комбінований урок

Застосовуються   різні   комбінації  структурних елементів різних типів уроків.  

 Такі уроки проводяться наприкінці вивчення теми, розділу й виконують цілу низку функцій: контролюючу, навчальну, виховну, діагностуючу та ін.
Уроки перевірки можуть бути організовані досить різноманітно ( у вигляді ігор-змагань, аукціонів, огляду знань тощо), мають широкі можливості для поєднання і індивідуальної, і групової роботи.

Уроки контролю та корекції знань, умінь і навичок

 Такі уроки проводяться наприкінці вивчення теми, розділу й виконують цілу низку функцій: контролюючу, навчальну, виховну, діагностуючу та ін.
Уроки перевірки можуть бути організовані досить різноманітно ( у вигляді ігор-змагань, аукціонів, огляду знань тощо), мають широкі можливості для поєднання і індивідуальної, і групової роботи

Урок узагальнення та систематизації знань

Для систематизації та узагальнення виділяються ключові питання відповідного курсу. Увага звертається на знаходження та розкриття в уже вивченому матеріалі закономірностей, логічно-наслідкових зв'язків, глибокої сутності процесів та явищ; на перехід від окремих до більш широких узагальнень. Слід звернути увагу на те, що систематизація передбачає певну форму відображення окремих фактів у певній системі взаємозв'язків — схему, узагальнюючу таблицю тощо. У жодному разі не можна вважати систематизацією просте відтворення окремих фактів або дій наприкінці вивчення теми. Це буде просте повторення..

Урок такого типу може проходити у формі оглядової лекції, бесіди, опитування й виконання системи завдань та ін.

Урок застосування знань, умінь і навичок

Мета: навчити самостійно і творчо застосовувати знання, навички та вміння в життєвих умовах; сприяє підготовці учнів до життя, праці на виробництві, посиленню зв’язку теорії з практикою; формування в учнів працелюбності, самостійності та творчої активності у рішенні різноманітних виробничих завдань і життєвих проблем.

Урок засвоєння навичок та вмінь

Основою такого уроку можна назвати тренування в різних варіантах, яке вимагає від учня перенесення знань і вмінь у нові, нестандартні ситуації. Для проведення таких уроків використовується практична робота. У педагогічній літературі саме цей тип уроку рекомендується як найбільш доречний для таких предметів, як фізика, хімія, географія, біологія і, звичайно інформатика. Практичні роботи в значній кількості представлені у навчальних програмах, та й практичні завдання є невід'ємною, складовою фактично кожного уроку інформатики.

Зміст уроків цього типу має значні можливості для великої варіативності завдань і тому сприяє диференціації та індивідуалізації навчання. Урок формування та вдосконалення вмінь і навичок можуть проводитись у вигляді ігор, змагань, уявних експедицій тощо та поєднувати й індивідуальні, і фронтальні, і групові методи роботи.

Урок засвоєння нових знань

Найчастіше таким уроком є вступний урок курсу (теми, розділу), коли він незначною мірою пов'язаний з темою попереднього уроку. Також доречно обрати цей тип у випадку, коли зміст матеріалу складний, об'ємний, містить значну кількість нових понять і положень.
Може використовуватись пояснювально-ілюстративний, проблемний виклад. Заняття можна провести у формі бесіди, лекції, уявної подорожі чи екскурсії, відеоуроку, навчальної конференції з підготовленими доповідями (повідомленнями) учнів. Під час проведення уроку доречні конспектування, складання тез, опорних схем, робота з підручником, картою, довідниками тощо. Головне, щоб вивчення нового матеріалу учнями відбувалося не пасивно, а в ході різноманітної активної пізнавальної діяльності.