Головна » Статті » Від проблеми - до проблеми » Виступи, доповіді

Моніторингові дослідження

Моніторингові дослідження проводилися з метою вивчення досягнутого рівня засвоєння змісту освіти, виявлення чинників, що впливають на її якість та визначенням динаміки змін, як відбулися у системі освіти міста щодо забезпечення якості викладання предметів.
При проведенні аналізу результатів в першу чергу ставиться завдання виявити позитивні та негативні тенденції в засвоєнні змісту освіти.

Об'єктом освітнього моніторингу є діяльність (функціонування) суб'єктів освітньої системи:
Зміст освіти;
Рівень і якість знань, сформованість умінь і навичок учнів (рівень навчальних досягнень);
Результати навчально-виховного процесу.

Основними завданнями моніторингу є:
- визначення якості навчальних досягнень учнів, рівня їхньої соціалізації;
- сприяння підвищенню якості ЗСО;
- вивчення зв'язку між успішністю учнів і соціальними умовами їхнього життя, результатами роботи педагогів, рівнем соціального захисту, моральними цінностями, потребами особистості та держави;
- оцінювання якості кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного, ресурсного забезпечення навчального закладу;
- створення необхідних умов для творчої діяльності учасників НВП, реалізації особистісно орієнтованої системи освіти, адаптованої до рівнів і особливостей розвитку учнів;
- впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій для оновлення змісту освіти та форми організації НВП.

Мета внутрішнього моніторингу:

  • визначення результативності навчання та виховання учнів;
  • перевірка відповідності змісту освіти сучасним вимогам суспільства;
  • визначення ефективності використання ресурсів;
  • створення сприятливих умов для виявлення і підготовки здібної та обдарованої молоді;
  • виявлення та підтримка творчих педагогів, підняття їх престижу;
  • удосконалення педагогічних технологій;
  • проведення порівняльного аналізу діяльності класних колективів, учнів та встановлення рейтингу;
  • удосконалення діяльності навчального закладу, вироблення та коригування управлінських рішень;
  • планування та прогнозування розвитку навчального закладу;
  • визначення позитивного іміджу, престижності та конкурентно спроможності навчального закладу.

 Напрями моніторингу:

  • діагностичний моніторинг (визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості);
  • моніторинг діяльності (включає заміри "входу" і "виходу "системи);
  • статичний моніторинг (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);
  • динамічний моніторинг (багаторазовий замір певних характеристик під час всього циклу діяльності);
  • психологічний моніторинг (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної діяльності);
  • внутрішній моніторинг ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з'явитися у майбутньому);
  • моніторинг освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);
  • педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійснення НВП);
  • освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті );
  • учнівський моніторинг (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);
  • моніторинг загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);
  • змістовний (особистісно орієнтований) моніторинг (динаміка особистісного розвитку);
  • моніторинг результативності НВП (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

 

ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ
Відповідальність за організацію роботи щодо здійснення внутрішнього моніторингу покладається на методичну раду навчального закладу.

Методична рада школи:

  • забезпечує виконання покладених на неї завдань з питань здійснення внутрішнього моніторингу відповідно до Законів України "Про освіту",  "Про загальну середню освіту", нормативно-правових актів щодо організації навчально-виховного процесу, проводить внутрішній моніторинг, координує і контролює діяльність щодо забезпечення об'єктивності, валідності, надійності, врахування психолого-педагогічних особливостей, систематичності, гуманістичної спрямованості;
  • проводить єдину науково-методичну політику з питань здійснення внутрішнього моніторингу, впровадження нових технологій діагностування, направлених на забезпечення синхронності процесів спостереження,  замірювання, отримання на цій основі знань про стан об'єкта з подальшим моделюванням, прогнозуванням та прийняттям відповідного управлінського рішення;
  • розробляє систему здійснення внутрішнього моніторингу, яка безпосередньо підпорядковується педагогічній раді;
  • забезпечує опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування попередніх методик щодо здійснення внутрішнього моніторингу, здійснює контроль за їх виконанням;
  • забезпечує функціонування системи внутрішнього моніторингу в школі;
  • веде облік моніторингових досліджень;
  • організовує підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань здійснення моніторингових досліджень;
  • організовує і проводить наради, конференції, семінари, виставки з питань моніторингу;
  • здійснює постійний зв'язок з Дніпропетровським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, управлінням освіти і науки України міської ради з питань моніторингових досліджень;
  • бере участь у міжнародному співробітництві з питань моніторингових досліджень.

Засоби:

  • Тематичні перевірки;
  • Аналіз статистичної звітності;
  • Аналіз шкільної документації;
  • Соціологічні дослідження;
  • Анкетування, тестування;
  • Самооцінка;
  • Спостереження;
  • Моніторинг навчальних досягнень учнів і т.д.

Для ефективної організації проведення моніторингу на рівні загальноосвітнього навчального закладу використовується наступний алгоритм.
1. Наказом керівника навчального закладу затверджується склад робочих груп з проведення (супроводу) адміністративного, педагогічного, учнівського моніторингу.
2. До складу робочих груп включаються:

  • Представники адміністрації навчального закладу;
  •  Представники органів самоврядування навчального закладу;
  •  Керівники методичних об'єднань;
  • Практичний психолог;
  • Творчо працюють вчителі.

3. Ознайомлюються учні, батьки, колектив навчального закладу з порядком проведення моніторингу, факторно - критеріальними моделями.
4. Для отримання достовірної інформації від батьків, учнів, вчителів, адміністрації, визначення якості засвоєння змісту освіти на різних етапах навчання розробляються анкети, опитувальники, діагностичні карти, завдання, тести і т.д..
5. У терміни, визначені адміністрацією навчального закладу, проводяться моніторингові дослідження
6. Обробляються та аналізуються отримані дані.
7. На основі отриманих результатів аналізу розробляються моделі корекційної діяльності учасників навчально-виховного процесу на всіх рівнях (учень-учень, вчитель-учень, вчитель-адміністрація і т.д.).
8. Підсумки моніторингу обговорюютьсяна спільному засіданні педагогічної ради та Ради навчального закладу.
9. Результати моніторингу доводяться до відома батьківської громадськості.

Учнівський моніторинг
Учнівський моніторинг, як правило, складається з мікродослідження, тематика і кількість яких визначається на спільному засіданні педагогічної ради та Ради навчального закладу.
Цілі мікродослідження повинні бути спрямовані на мотивацію учнів до саморозвитку, корекцію навчальних досягнень.
Організація проведення мікродослідження:
1. Визначення декількох класів з однієї паралелі.
2. Визначення в кожному класі груп для порівняння за такими критеріями:

  • Учні, які мають високий рівень навчальних досягнень (за результатами семестрового або річного оцінювання);
  • Учні, які мають початковий рівень навчальних досягнень з окремих предметів (за результатами семестрового або річного оцінювання);
  • Інтелектуально обдаровані учні;
  • Учні, які потребують підвищеного педагогічної уваги і т.д.
Визначення критеріїв для формування груп учнів у кожному класі залежить, в першу чергу, від мети проведення мікродослідження. У деяких випадках групою може виступати цілий клас (наприклад, при вивченні стану виховного процесу, психологічного стану класного колективу і т.д.).
3. Тиражування анкет, опитувальників для учнів.
4. Проведення поточного вхідного і вихідного діагностування учнів.
Виміри в кожному класі на «вході» і «вихід» проводить учитель, учні проводять самодіагностику, результати якої порівнюються з результатами замірів вчителя.
5. Підведення підсумків проводиться одночасно у всіх класах, як правило, в кінці вивченої теми, семестру, навчального року.
Категорія: Виступи, доповіді | Додав: umni4ka (12.11.2016) | Автор: Болдирева С.В.
Переглядів: 1275 | Теги: моніторинг, довідка, аналіз | Рейтинг: 4.6/12
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]